-
Notifications
You must be signed in to change notification settings - Fork 0
Expand file tree
/
Copy pathindex.html
More file actions
1005 lines (975 loc) · 75.9 KB
/
Copy pathindex.html
File metadata and controls
1005 lines (975 loc) · 75.9 KB
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
49
50
51
52
53
54
55
56
57
58
59
60
61
62
63
64
65
66
67
68
69
70
71
72
73
74
75
76
77
78
79
80
81
82
83
84
85
86
87
88
89
90
91
92
93
94
95
96
97
98
99
100
101
102
103
104
105
106
107
108
109
110
111
112
113
114
115
116
117
118
119
120
121
122
123
124
125
126
127
128
129
130
131
132
133
134
135
136
137
138
139
140
141
142
143
144
145
146
147
148
149
150
151
152
153
154
155
156
157
158
159
160
161
162
163
164
165
166
167
168
169
170
171
172
173
174
175
176
177
178
179
180
181
182
183
184
185
186
187
188
189
190
191
192
193
194
195
196
197
198
199
200
201
202
203
204
205
206
207
208
209
210
211
212
213
214
215
216
217
218
219
220
221
222
223
224
225
226
227
228
229
230
231
232
233
234
235
236
237
238
239
240
241
242
243
244
245
246
247
248
249
250
251
252
253
254
255
256
257
258
259
260
261
262
263
264
265
266
267
268
269
270
271
272
273
274
275
276
277
278
279
280
281
282
283
284
285
286
287
288
289
290
291
292
293
294
295
296
297
298
299
300
301
302
303
304
305
306
307
308
309
310
311
312
313
314
315
316
317
318
319
320
321
322
323
324
325
326
327
328
329
330
331
332
333
334
335
336
337
338
339
340
341
342
343
344
345
346
347
348
349
350
351
352
353
354
355
356
357
358
359
360
361
362
363
364
365
366
367
368
369
370
371
372
373
374
375
376
377
378
379
380
381
382
383
384
385
386
387
388
389
390
391
392
393
394
395
396
397
398
399
400
401
402
403
404
405
406
407
408
409
410
411
412
413
414
415
416
417
418
419
420
421
422
423
424
425
426
427
428
429
430
431
432
433
434
435
436
437
438
439
440
441
442
443
444
445
446
447
448
449
450
451
452
453
454
455
456
457
458
459
460
461
462
463
464
465
466
467
468
469
470
471
472
473
474
475
476
477
478
479
480
481
482
483
484
485
486
487
488
489
490
491
492
493
494
495
496
497
498
499
500
501
502
503
504
505
506
507
508
509
510
511
512
513
514
515
516
517
518
519
520
521
522
523
524
525
526
527
528
529
530
531
532
533
534
535
536
537
538
539
540
541
542
543
544
545
546
547
548
549
550
551
552
553
554
555
556
557
558
559
560
561
562
563
564
565
566
567
568
569
570
571
572
573
574
575
576
577
578
579
580
581
582
583
584
585
586
587
588
589
590
591
592
593
594
595
596
597
598
599
600
601
602
603
604
605
606
607
608
609
610
611
612
613
614
615
616
617
618
619
620
621
622
623
624
625
626
627
628
629
630
631
632
633
634
635
636
637
638
639
640
641
642
643
644
645
646
647
648
649
650
651
652
653
654
655
656
657
658
659
660
661
662
663
664
665
666
667
668
669
670
671
672
673
674
675
676
677
678
679
680
681
682
683
684
685
686
687
688
689
690
691
692
693
694
695
696
697
698
699
700
701
702
703
704
705
706
707
708
709
710
711
712
713
714
715
716
717
718
719
720
721
722
723
724
725
726
727
728
729
730
731
732
733
734
735
736
737
738
739
740
741
742
743
744
745
746
747
748
749
750
751
752
753
754
755
756
757
758
759
760
761
762
763
764
765
766
767
768
769
770
771
772
773
774
775
776
777
778
779
780
781
782
783
784
785
786
787
788
789
790
791
792
793
794
795
796
797
798
799
800
801
802
803
804
805
806
807
808
809
810
811
812
813
814
815
816
817
818
819
820
821
822
823
824
825
826
827
828
829
830
831
832
833
834
835
836
837
838
839
840
841
842
843
844
845
846
847
848
849
850
851
852
853
854
855
856
857
858
859
860
861
862
863
864
865
866
867
868
869
870
871
872
873
874
875
876
877
878
879
880
881
882
883
884
885
886
887
888
889
890
891
892
893
894
895
896
897
898
899
900
901
902
903
904
905
906
907
908
909
910
911
912
913
914
915
916
917
918
919
920
921
922
923
924
925
926
927
928
929
930
931
932
933
934
935
936
937
938
939
940
941
942
943
944
945
946
947
948
949
950
951
952
953
954
955
956
957
958
959
960
961
962
963
964
965
966
967
968
969
970
971
972
973
974
975
976
977
978
979
980
981
982
983
984
985
986
987
988
989
990
991
992
993
994
995
996
997
998
999
1000
<!DOCTYPE html>
<html lang="uk">
<head>
<meta charset="UTF-8">
<meta name="viewport" content="width=device-width, initial-scale=1.0">
<title>Бюджети участі великих міст України, 2015–2026 — інтерактивний лонгрід</title>
<meta name="description" content="Інтерактивна наукова стаття про запровадження та динаміку бюджетів участі у великих містах України у 2015–2026 роках, їхню ресурсну частку, міжрічну сталість, просторові відмінності та межі реалізаційної звітності.">
<link rel="icon" href="data:,">
<link rel="stylesheet" href="css/style.css">
<script src="vendor/d3.v7.min.js" defer></script>
<script type="module" src="js/app.js"></script>
<noscript>
<style>.reveal { opacity: 1 !important; transform: none !important; }</style>
</noscript>
</head>
<body>
<div class="progress" id="progress" role="presentation"></div>
<button class="theme-toggle" id="theme-toggle" type="button"
aria-label="Перемкнути тему оформлення" title="Тема: авто">
<span id="theme-icon" aria-hidden="true">◐</span>
</button>
<!-- ================= HERO ================= -->
<header class="hero wide">
<p class="hero-kicker">Аналітична стаття · суспільна географія · дані 2015–2026</p>
<h1>Ресурсний вимір міської участі: бюджети участі великих міст України, 2015–2026</h1>
<p class="hero-sub sans">
Бюджет участі — найсильніший, ресурсно значущий шар міської партисипації:
мешканці не просто висловлюють думку, а напряму розподіляють частину міського
бюджету. Стаття простежує дві сторони явища — поширення механізму містами
України та його глибину у частці міських видатків порівняно з Барселоною,
Парижем і Шотландією.
</p>
<div class="hero-stats" role="list" aria-label="Ключові показники 2015–2026">
<div class="stat-tile" role="listitem">
<div class="label">Активних міст</div>
<div class="value">2 → 32</div>
<div class="note">пік 2018 року · рамка 35 міст</div>
</div>
<div class="stat-tile" role="listitem">
<div class="label">Подано проєктів</div>
<div class="value">≈ 29 тис.</div>
<div class="note">заявок за 2015–2026</div>
</div>
<div class="stat-tile" role="listitem">
<div class="label">Проєктів-переможців</div>
<div class="value">≈ 6,6 тис.</div>
<div class="note">обрано голосуванням</div>
</div>
<div class="stat-tile" role="listitem">
<div class="label">Розподілено коштів</div>
<div class="value">≈ 3,7 млрд грн</div>
<div class="note">2022–2026 — підтверджений мінімум</div>
</div>
<div class="stat-tile" role="listitem">
<div class="label">Частка видатків міста</div>
<div class="value">≈ 0,3 %</div>
<div class="note">медіана зіставних спостережень</div>
</div>
</div>
<div class="scroll-cue" aria-hidden="true">Гортайте ↓</div>
</header>
<main>
<!-- ================= РОЗДІЛ 1 ================= -->
<section class="container prose reveal" id="s-intro" aria-labelledby="h-intro">
<h2 id="h-intro">Бюджет участі як ресурсний шар міської участі</h2>
<p class="lead">
Бюджет участі («громадський бюджет») — механізм прямої демократії: міська рада
резервує частину бюджету, а мешканці подають власні проєкти й голосуванням
вирішують, які з них буде профінансовано.
</p>
<p>
У суспільно-географічному вимірі участь — це не додатковий комунікаційний
сервіс, а механізм перерозподілу управлінської видимості, доступу до порядку
денного і частково — до ресурсів. Партисипативні канали утворюють кілька
шарів: від низькопорогових звернень та інформування через консультаційні
опитування й петиції до ресурсно значущих форматів. Бюджет участі належить до
найсильнішого шару: тут мешканець не лише висловлює позицію, а й підтримує
конкретний проєкт, який змінює локальний простір, а участь набуває
матеріального і просторово локалізованого виміру.
</p>
<p>
Саме тому бюджет участі — зручний індикатор глибини партисипації. Кількість
каналів чи голосів ще не свідчить про силу впливу на рішення; натомість частка
міського бюджету, яку громада розподіляє напряму, показує, наскільки участь
вбудована в розподіл ресурсу. Ця стаття простежує дві сторони явища: поширення
механізму містами України у 2015–2026 роках і його глибину — частку у видатках
міст порівняно з міжнародними орієнтирами.
</p>
</section>
<!-- ================= РОЗДІЛ 2 ================= -->
<section class="container prose reveal" id="s-platforms" aria-labelledby="h-platforms">
<h2 id="h-platforms">Від Порту-Алегрі до українських цифрових платформ</h2>
<p>
Сучасна концепція бюджету участі сформувалася 1989 року в Порту-Алегрі
(Бразилія) як механізм прямого впливу мешканців на пріоритети муніципальних
видатків. До України вона прийшла не шляхом прямого копіювання бразильської
моделі, а через її європейські, зокрема польські, адаптації. У 2015 році
Фундація польсько-української співпраці PAUCI підтримала пілотне впровадження
у Черкасах, Чернігові та Полтаві; у кількісній матриці статті повні показники
першого року підтверджено для Черкас і Чернігова.
</p>
<p>
Подальше поширення відбувалося через цифрові платформи «Громадський проєкт»
(pb.org.ua), модуль бюджету участі системи e-DEM у межах програми EGAP та
рішення BISSoft. Вони дали містам готову інфраструктуру подання проєктів,
верифікації учасників, голосування та збереження публічного сліду відбору.
</p>
<p>
До 2025 року механізм спирався переважно на загальні повноваження місцевого
самоврядування та локальні положення міст. Закон № 3703-IX, чинний із
8 січня 2025 року, прямо передбачив участь жителів у плануванні та розподілі
коштів місцевого бюджету, проте не запровадив єдиної загальнодержавної
процедури або обов’язкової відсоткової частки. Кошти надходять із місцевого
бюджету, а не з окремого позабюджетного фонду.
</p>
<p>
Ключовою була хвиля 2016 року: за один рік бюджет участі запровадили 17 міст, а
число активних міст зросло з 2 до 20. Цифрова платформа тут виконувала подвійну
функцію — знижувала поріг входу в участь і формалізувала процедуру, залишаючи
публічний слід голосування та відбору. Це відповідає загальній логіці:
електронний інструмент працює там, де він прив'язаний до зрозумілої процедури й
передбачуваного результату, а не існує як формальна «вітрина».
</p>
</section>
<!-- ================= ІНТЕРАКТИВНИЙ БЛОК ================= -->
<section class="wide" aria-labelledby="h-explorer">
<div class="explorer reveal" id="explorer">
<div class="explorer-head">
<div class="explorer-title-row">
<h2 id="h-explorer">Карта бюджетів участі: 2015–2026</h2>
<div class="year-readout" aria-hidden="true">
<span class="year" id="readout-year">2015</span>
<span class="total" id="readout-total"></span>
</div>
</div>
<div class="timeline">
<label class="sans" for="year-slider" style="font-size:.8rem;color:var(--muted)">
Оберіть рік (перетягніть повзунок або натисніть на рік)
</label>
<input type="range" id="year-slider" min="2015" max="2026" step="1" value="2015"
aria-label="Рік" aria-describedby="readout-total">
<div class="timeline-ticks" id="timeline-ticks" role="group" aria-label="Швидкий вибір року"></div>
</div>
<fieldset class="metric-switch" id="metric-switch" style="border:none">
<legend class="sans" style="position:absolute;width:1px;height:1px;overflow:hidden;clip:rect(0 0 0 0)">
Показник для карти
</legend>
<label><input type="radio" name="metric" value="amount" checked>Сума, грн</label>
<label><input type="radio" name="metric" value="applications">Заявки</label>
<label><input type="radio" name="metric" value="winners">Переможці</label>
</fieldset>
</div>
<div class="explorer-body">
<!-- ЛІВОРУЧ: опис року -->
<div class="year-story" id="year-story" aria-live="polite">
<h3 id="year-story-title">2015 — міста-піонери</h3>
<p class="year-facts" id="year-facts"></p>
<p class="year-note" id="year-slot"></p>
</div>
<!-- ПРАВОРУЧ: картодіаграма + донат -->
<div class="viz-panel">
<figure class="map-figure" role="img" aria-labelledby="map-caption">
<div id="map"></div>
<div class="map-legend" id="map-legend"></div>
<figcaption id="map-caption">
Картодіаграма: бульбашки — міста вибірки (розмір відповідає обраному показнику),
заливка областей — сумарне значення показника по містах вибірки в області.
Стани без даних розрізняються знаком: ○ не підтверджено · крапка — до запуску ·
‖ призупинено · ✕ не проводився. АР Крим і м. Севастополь — поза рамкою дослідження.
</figcaption>
</figure>
<div class="donut-row">
<div>
<p class="donut-title" id="donut-title">Розподіл коштів між містами</p>
<div id="donut"></div>
</div>
<div class="donut-legend" id="donut-legend" aria-label="Розподіл коштів між ТОП-містами"></div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</section>
<!-- ============ РОЗДІЛ 3: ДИНАМІКА ТА ГЛИБИНА (скрол-сторітелінг) ============ -->
<section class="wide" id="s-dynamics" aria-labelledby="h-dynamics">
<div class="container prose" style="padding:0">
<h2 id="h-dynamics">Динаміка та глибина участі: 2015–2026</h2>
<p class="lead">
Поширення механізму — лише одна сторона. Друга, важливіша для оцінки глибини
участі, — яку частку міського бюджету громади розподіляють напряму. Прогорніть
цей блок: графіки праворуч закріплені й поступово прогружаються рік за роком —
від старту 2015-го до поточного стану 2026-го. Клікніть на точку або стовпчик,
щоб закріпити дані; решта пригасне.
</p>
</div>
<div class="scrolly" id="scrolly">
<div class="scrolly-steps" id="scrolly-steps">
<div class="scrolly-step" data-year="2015">
<h3>2015 — міста-піонери</h3>
<p>Механізм стартував із двох міст — Чернігова і Черкас: 127 заявок, 23 переможці,
близько 4,8 млн грн. Поодинокі локальні експерименти прямої демократії.</p>
</div>
<div class="scrolly-step" data-year="2016">
<h3>2016 — хвиля запровадження</h3>
<p>Переломний рік: за дванадцять місяців бюджет участі запровадили 17 міст, а їх
загальна кількість зросла до 20. Фінансування підскочило до ~159 млн грн —
механізм перетворюється з експерименту на практику.</p>
</div>
<div class="scrolly-step" data-year="2017">
<h3>2017 — масштабування</h3>
<p>27 активних міст і 3,8 тис. заявок. Долучаються найбільші міста (Дніпро, Одеса),
а сумарне фінансування зростає більш ніж удвічі — до ~425 млн грн.</p>
</div>
<div class="scrolly-step" data-year="2018">
<h3>2018 — найширше охоплення</h3>
<p>Пік поширення: 32 активних міста. Кількість переможців уперше перевищує тисячу,
обсяг сягає ~564 млн грн. Саме з 2018-го можна зіставляти суми з видатками
міст — і виміряти <b>глибину</b> участі, а не лише її поширеність.</p>
</div>
<div class="scrolly-step" data-year="2019">
<h3>2019 — пік заявок</h3>
<p>Рекордні 5,2 тис. поданих проєктів при 30 активних містах. Процедури зрілі,
але сумарне фінансування дещо знижується (~519 млн грн).</p>
</div>
<div class="scrolly-step" data-year="2020">
<h3>2020 — випробування пандемією</h3>
<p>Попри COVID-19 і паузи в частині міст сумарне фінансування зростає до
~616 млн грн. Медіана частки видатків тримається близько 0,33 %.</p>
</div>
<div class="scrolly-step" data-year="2021">
<h3>2021 — пік практики й межа глибини</h3>
<p>Останній повний довоєнний рік: рекордні ~648 млн грн і 1,2 тис. переможців.
У частці видатків це близько 0,3 %. Значення 0,5 % використовується лише
як описовий порівняльний орієнтир, а не як законодавчий мінімум.
Поширеність ≠ глибина.</p>
</div>
<div class="scrolly-step" data-year="2022">
<h3>2022 — велика перерва</h3>
<p>Повномасштабне вторгнення різко обриває практику: більшість міст призупиняють
конкурси. Далі показники — лише документований мінімум за підтвердженими
циклами; порожні клітинки не означають нуль.</p>
</div>
<div class="scrolly-step" data-year="2023">
<h3>2023 — точкове відновлення</h3>
<p>Конкурси повертають одиниці міст (зокрема Івано-Франківськ). Загальна
активність вибірки лишається низькою, медіана частки падає.</p>
</div>
<div class="scrolly-step" data-year="2024">
<h3>2024 — обережне відновлення</h3>
<p>Підтверджені цикли у 5 містах; паралельно триває реалізація проєктів-переможців
попередніх років. Частина міст свідомо не проводить нових конкурсів.</p>
</div>
<div class="scrolly-step" data-year="2025">
<h3>2025 — консолідація практик</h3>
<p>У містах з активними програмами суми зростають. Відсутні значення по більшості
вибірки — це наслідок війни, а не нульове фінансування.</p>
</div>
<div class="scrolly-step" data-year="2026">
<h3>2026 — поточний стан</h3>
<p>Стан джерел на 23.07.2026: підтверджені конкурси у 5 містах, сумарно ~93 млн грн,
більшість обсягу формує Івано-Франківськ. Стратегічний виклик — не нові формати,
а поглиблення наявного: підвищення частки й стабільність процедур.</p>
</div>
</div>
<div class="scrolly-graphic" id="scrolly-graphic">
<div class="scrolly-yeartag" aria-hidden="true">
<span class="sc-year" id="sc-year">2015</span>
<span class="sc-yeartotal" id="sc-yeartotal"></span>
</div>
<div class="sc-grid">
<div class="chart-card">
<h3>Кошти бюджетів участі</h3>
<p class="sub">млн грн за рік · клік по точці закріплює рік</p>
<div id="sc-amount"></div>
<p class="pin-readout" id="pin-amount" hidden></p>
</div>
<div class="chart-card">
<h3>Заявки та проєкти-переможці</h3>
<div class="chart-legend" id="sc-legend-bars"></div>
<div id="sc-bars"></div>
<p class="pin-readout" id="pin-bars" hidden></p>
</div>
<div class="chart-card">
<h3>Охоплення міст</h3>
<p class="sub">міст з активним бюджетом участі · з 35 рамки</p>
<div id="sc-coverage"></div>
<p class="pin-readout" id="pin-coverage" hidden></p>
</div>
<div class="chart-card">
<h3>131 спостереження: частка у видатках</h3>
<p class="sub">кожна точка — місто-рік · клік по точці закріплює її</p>
<div id="sc-strip"></div>
<p class="pin-readout" id="pin-strip" hidden></p>
</div>
</div>
</div>
</div>
<div class="container prose" style="padding:0">
<h3 style="font-family:var(--sans)">Глибина: близько 0,3 % міських видатків</h3>
<p>
За 131 зіставним спостереженням 2018–2026 років українські великі міста
спрямовували на бюджет участі в середньому близько 0,3 % загальних видатків
(медіана 0,29 %, зважена 0,30 %). Для довоєнного періоду 2018–2021 років
медіана становить 0,299 %, а зважена частка — 0,306 %. Це емпіричний центр
української практики, а не нормативний мінімум. Значення 0,5 % і 1 % нижче
використовуються лише як порівняльні орієнтири; загальнодержавної
відсоткової норми в Україні немає.
</p>
<p>
За середнім ховається значна міжміська нерівність: лідери спрямовують на бюджет
участі 0,5–0,8 % видатків, тоді як нижня межа опускається до 0,1–0,15 %.
Наявність платформи сама по собі цих відмінностей не пояснює: вони можуть
відображати сталість процедури, бюджетну спроможність, локальні правила та
політичний пріоритет механізму. Якість партисипації визначається не кількістю
каналів, а реальною вагою каналу в розподілі ресурсу.
</p>
</div>
<div class="hero-stats" id="share-tiles" role="list"
aria-label="Зведені показники частки бюджету участі" style="margin:1.5rem 0"></div>
<div class="charts-grid" style="grid-template-columns: minmax(300px, 660px)">
<div class="chart-card reveal">
<h3>Міста-лідери за часткою</h3>
<p class="sub">ТОП-12 за середньою часткою у зіставні роки · клік по смузі закріплює місто</p>
<div id="share-profiles"></div>
<p class="pin-readout" id="pin-profiles" hidden></p>
</div>
</div>
<details class="data-table-details container">
<summary>Переглянути дані таблицями (динаміка + частка за роками)</summary>
<table id="totals-table">
<caption class="sans" style="text-align:left;color:var(--muted);padding:6px 0">
Зведені показники бюджетів участі великих міст України за роками
</caption>
<thead>
<tr>
<th scope="col">Рік</th>
<th scope="col">Активних міст</th>
<th scope="col">Заявок</th>
<th scope="col">Переможців</th>
<th scope="col">Кошти, млн грн</th>
</tr>
</thead>
<tbody></tbody>
</table>
<table id="share-table" style="margin-top:14px">
<caption class="sans" style="text-align:left;color:var(--muted);padding:6px 0">
Частка бюджету участі у загальних видатках міст за роками (зіставні спостереження)
</caption>
<thead>
<tr>
<th scope="col">Рік</th>
<th scope="col">N активних</th>
<th scope="col">Середнє</th>
<th scope="col">Медіана</th>
<th scope="col">Зважена</th>
</tr>
</thead>
<tbody></tbody>
</table>
</details>
</section>
<!-- ================= УСІ 35 МІСТ: ТЕРИТОРІАЛЬНА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ================= -->
<section class="container prose reveal" id="s-spatial" aria-labelledby="h-spatial">
<h2 id="h-spatial">Усі 35 міст: розмір, географія та ресурсна глибина</h2>
<p class="lead">
Абсолютний масштаб програми, інтенсивність подання заявок і частка бюджету
участі у видатках міста є різними вимірами. Тому порівняння проведено для
всієї вибірки, а не для одного великого й одного малого міста.
</p>
<h3>Відмінності за розміром міста, 2018–2021</h3>
<div class="data-table-details implementation-table">
<table>
<caption>Довоєнні зіставні показники за групами чисельності населення</caption>
<thead>
<tr>
<th>Населення</th>
<th>Медіанний рік старту</th>
<th>Покриття частки</th>
<th>Зважена частка БУ</th>
<th>Заявок на 1000 осіб за місто–рік</th>
</tr>
</thead>
<tbody>
<tr><td>100–199 тис.</td><td>2017</td><td>24 із 36</td><td>0,2113 %</td><td>0,429</td></tr>
<tr><td>200–499 тис.</td><td>2016</td><td>60 із 76</td><td>0,3288 %</td><td>0,317</td></tr>
<tr><td>500 тис. і більше</td><td>2016</td><td>27 із 28</td><td>0,3038 %</td><td>0,360</td></tr>
</tbody>
</table>
</div>
<p>
Міста з населенням 100–199 тис. осіб мали нижчу ресурсну частку, але не нижчу
інтенсивність подання заявок. Отже, громадська активність і фінансова вага
механізму не є взаємозамінними показниками. Кореляція населення із часткою
бюджету участі слабка (Spearman ρ = 0,231), тому розмір міста не можна
трактувати як самостійне причинне пояснення.
</p>
<h3>Макрорегіональна диференціація, 2018–2021</h3>
<div class="data-table-details implementation-table">
<table>
<caption>Аналітичне, а не офіційне, групування міст</caption>
<thead>
<tr>
<th>Макрорегіон</th>
<th>Старт до кінця 2016 року</th>
<th>Покриття частки</th>
<th>Медіана</th>
<th>Зважена частка</th>
</tr>
</thead>
<tbody>
<tr><td>Захід</td><td>8 із 8</td><td>29 із 32</td><td>0,3554 %</td><td>0,3800 %</td></tr>
<tr><td>Центр і Північ</td><td>7 із 11</td><td>34 із 44</td><td>0,3034 %</td><td>0,2903 %</td></tr>
<tr><td>Південь і Схід</td><td>5 із 16</td><td>48 із 64</td><td>0,2348 %</td><td>0,2955 %</td></tr>
</tbody>
</table>
</div>
<p>
Захід вирізняється ранньою дифузією та вищою типовою часткою. Нижча медіана
Півдня і Сходу не є доказом нижчої громадської активності: на результат
впливають склад міст, відмінні локальні правила та неоднакове документальне
покриття. У 2023–2026 роках 12 із 15 завершених відборів із визначеними
переможцями припадають на західні міста, які акумулюють 223,02 млн грн, або
93,4 % суми цих циклів. Це просторовий профіль документованого відновлення,
а не доказ відсутності практик в інших регіонах.
</p>
<p>
Міжміський контраст також показує різницю між абсолютним масштабом і відносною
глибиною. Київ формує близько 35,0 % документованої суми масиву, але його
зважена частка становить 0,2649 %. Водночас Черкаси мають 0,8243 %, проте лише
два зіставні роки, тому короткі ряди не слід подавати як сталий рейтинг міст.
</p>
</section>
<!-- ================= КАРТОГРАФІЧНИЙ СИНТЕЗ ================= -->
<section class="wide reveal map-atlas" id="s-cartography" aria-labelledby="h-cartography">
<div class="container prose map-atlas-intro">
<p class="section-kicker">Картографічний синтез</p>
<h2 id="h-cartography">Дифузія, ресурсна вага та сталість: три різні географії</h2>
<p class="lead">
Три карти зіставляють не області, а 35 досліджуваних міст. Вони показують
послідовні, але не тотожні виміри інституційної траєкторії: коли механізм
уперше запрацював, яку частину міських видатків він охоплював у довоєнний
період і наскільки сталою була ця частка між роками.
</p>
<div class="map-coverage" role="list" aria-label="Покриття трьох карт">
<div class="map-coverage-item" role="listitem"><b>35 міст</b><span>рік першого циклу</span></div>
<div class="map-coverage-item" role="listitem"><b>34 міста</b><span>ресурсна частка</span></div>
<div class="map-coverage-item" role="listitem"><b>18 міст</b><span>зіставна сталість</span></div>
</div>
</div>
<div class="map-analysis-list">
<article class="map-analysis-card">
<div class="map-analysis-copy prose">
<p class="map-index">Карта 1 · інституційна дифузія</p>
<h3>Рік першого підтвердженого циклу</h3>
<p>
Західні міста утворили виразну ранню хвилю: усі вісім запустили механізм
до кінця 2016 року. Водночас у центральній, північній, південній і східній
частинах країни сусідні міста мають різні роки старту, тому поширення не
зводиться до єдиного просторового центру.
</p>
<p class="map-insight">
<b>Інсайт.</b> Навіть серед міст із запуском у 2015 році довоєнна ресурсна
частка відрізнялася майже у сім разів: від 0,1198 % у Луцьку до 0,8243 %
у Черкасах. Ранній старт сам по собі не визначав фінансової глибини.
</p>
</div>
<figure class="research-map">
<div class="research-map-viewport" tabindex="0" aria-label="Карту можна прокручувати горизонтально на вузькому екрані">
<a href="assets/maps/first-pb-year.png" target="_blank" rel="noopener"
aria-label="Відкрити карту року першого циклу у повному розмірі">
<img src="assets/maps/first-pb-year.png" width="2400" height="1600"
loading="lazy" decoding="async"
alt="Карта України з 35 позначеними містами, колір яких відповідає року першого підтвердженого циклу бюджету участі від 2015 до 2020 року.">
</a>
</div>
<figcaption>
Рік першого підтвердженого циклу, n = 35 міст. Натисніть карту, щоб
відкрити її у повному розмірі. Джерело: авторський нормалізований набір даних;
картографічна основа — geoBoundaries UKR ADM1.
</figcaption>
</figure>
</article>
<article class="map-analysis-card">
<div class="map-analysis-copy prose">
<p class="map-index">Карта 2 · фінансова глибина</p>
<h3>Довоєнна ресурсна частка, 2018–2021</h3>
<p>
Показник обчислено як відношення суми документованих бюджетів участі до
суми відповідних затверджених видатків міста. Високі та низькі значення
трапляються в різних частинах країни, формуючи мозаїчний, а не суцільний
регіональний рисунок.
</p>
<p class="map-insight">
<b>Інсайт.</b> Для мережі чотирьох найближчих міст глобальний індекс
Морана становить I = 0,110 (p = 0,139). Отже, карта не дає достатньої
підстави говорити про стійкі географічні кластери ресурсної частки.
</p>
</div>
<figure class="research-map">
<div class="research-map-viewport" tabindex="0" aria-label="Карту можна прокручувати горизонтально на вузькому екрані">
<a href="assets/maps/prewar-resource-share.png" target="_blank" rel="noopener"
aria-label="Відкрити карту довоєнної ресурсної частки у повному розмірі">
<img src="assets/maps/prewar-resource-share.png" width="2400" height="1600"
loading="lazy" decoding="async"
alt="Карта довоєнної ресурсної частки бюджету участі для 34 міст у 2018–2021 роках; Маріуполь позначено як місто без зіставного значення.">
</a>
</div>
<figcaption>
Зважена ресурсна частка ΣS/ΣB за 2018–2021 роки, n = 34 міста.
Відсутнє значення не прирівнюється до нуля. Джерело: розраховано автором;
картографічна основа — geoBoundaries UKR ADM1.
</figcaption>
</figure>
</article>
<article class="map-analysis-card">
<div class="map-analysis-copy prose">
<p class="map-index">Карта 3 · міжрічна сталість</p>
<h3>Коефіцієнт варіації ресурсної частки</h3>
<p>
До зіставлення включено лише міста зі щонайменше трьома річними
значеннями та незмінною основою суми. Нижчий коефіцієнт варіації означає
менші коливання ресурсної частки між роками, але не доводить стабільності
фактичного виконання проєктів.
</p>
<p class="map-insight">
<b>Інсайт.</b> Найнижчі значення CV мають Київ (0,023), Харків (0,058),
Запоріжжя (0,068) та Ужгород (0,085); найвищі — Слов’янськ (0,756) і
Кременчук (0,505). Фінансова вага та її міжрічна сталість є окремими
характеристиками механізму.
</p>
</div>
<figure class="research-map">
<div class="research-map-viewport" tabindex="0" aria-label="Карту можна прокручувати горизонтально на вузькому екрані">
<a href="assets/maps/resource-share-stability.png" target="_blank" rel="noopener"
aria-label="Відкрити карту сталості ресурсної частки у повному розмірі">
<img src="assets/maps/resource-share-stability.png" width="2400" height="1600"
loading="lazy" decoding="async"
alt="Карта коефіцієнта варіації довоєнної ресурсної частки для 18 зіставних міст; інші міста позначено як методологічно незрівнянні.">
</a>
</div>
<figcaption>
Коефіцієнт варіації ресурсної частки за 2018–2021 роки, n = 18 міст.
Сірий маркер означає відсутність зіставної оцінки, а не нуль.
Джерело: розраховано автором; картографічна основа — geoBoundaries UKR ADM1.
</figcaption>
</figure>
</article>
</div>
<div class="container prose map-synthesis">
<h3>Що дає спільне прочитання трьох карт</h3>
<ol class="key-insights sans">
<li><b>Дифузія не дорівнює глибині.</b> Запровадження процедури могло бути
раннім, але ресурсна частка залишатися низькою.</li>
<li><b>Макрорегіональний профіль не тотожний просторовому кластеру.</b>
Для року запуску I = 0,193 (p = 0,022) за k = 4, однак при k = 3–6
p-значення змінюється від 0,007 до 0,186; для ресурсної частки — від
0,021 до 0,166. Висновок залежить від способу визначення сусідства.</li>
<li><b>Величина не дорівнює сталій інституціоналізації.</b> Висока частка
в окремі роки не гарантує низької міжрічної мінливості, а короткий ряд
не можна подавати як довгострокове лідерство.</li>
</ol>
<p class="method-note">
<b>Межа інтерпретації.</b> Карти характеризують міжміські відмінності
планового ресурсу. Вони не показують розподіл проєктів між районами міста,
фактичні платежі або частку повністю завершених проєктів.
</p>
<details class="data-table-details map-data-details">
<summary>Метрики, покриття та дані для відтворення</summary>
<table>
<thead>
<tr><th>Карта</th><th>Показник</th><th>Покриття</th><th>Пропуски</th></tr>
</thead>
<tbody>
<tr><td>Рік запуску</td><td>Перший підтверджений цикл</td><td>35 міст</td><td>Немає</td></tr>
<tr><td>Ресурсна частка</td><td>100 × ΣS/ΣB, 2018–2021</td><td>34 міста</td><td>Не замінюються нулем</td></tr>
<tr><td>Сталість</td><td>Вибіркове SD / середня частка</td><td>18 міст</td><td>Потрібні ≥3 роки й стала основа суми</td></tr>
</tbody>
</table>
<p>
Похідний картографічний набір сформовано 13.08.2026 з верифікованих
спостережень основної матриці.
<a href="data/pb_map_city_metrics_2018_2021.csv" download>Завантажити
похідний набір показників карт (CSV)</a>.
</p>
</details>
</div>
</section>
<!-- ================= РОЗДІЛ 5: МІЖНАРОДНІ ОРІЄНТИРИ ================= -->
<section class="wide reveal" id="s-intl" aria-labelledby="h-intl">
<div class="container prose" style="padding:0">
<h2 id="h-intl">Міжнародні орієнтири: скільки виділяють інші</h2>
<p>
Універсального «правильного відсотка» не існує — UN-Habitat прямо зазначає
відсутність єдиного оптимуму. Порівнювати можна лише частки з однаковим
знаменником: нижче — кейси, зведені до частки <b>загального</b> міського бюджету.
</p>
<p>
У цьому зіставленні українські 0,3 % — помірний рівень. Індикативна частка
Барселони становить близько 0,2 %, тоді як Париж (5 % інвестиційного бюджету ≈
1 % загального), окремий європейський оглядовий орієнтир (~1 %) та офіційна
ціль Шотландії (щонайменше 1 %) лежать помітно вище. Це вибрані компаратори,
а не універсальна норма. Коректність порівняння
тримається на знаменнику: діапазон Світового банку 5–10 % стосується дохідного
бюджету, а сінгапурський пілот (S$200 тис.) — фонду мікрорайону, тож ці числа
не зводяться до частки загальних видатків міста.
</p>
</div>
<div class="charts-grid" style="grid-template-columns: 1fr">
<div class="chart-card reveal">
<h3>Частка бюджету участі в загальному бюджеті міста</h3>
<p class="sub">Українська емпірика проти міжнародних кейсів і цілей ·
наведіть на рядок для деталей і джерела оцінки</p>
<div id="intl-chart"></div>
<p class="pin-readout" id="pin-intl" hidden></p>
<p class="viz-caption">
Кейси з іншим знаменником (Світовий банк: 5–10 % дохідного бюджету;
Сінгапур: фонд пілоту) не зводяться до цієї шкали — див. картки нижче.
</p>
</div>
</div>
<div class="hero-stats" id="intl-cards" role="list"
aria-label="Кейси, що не зводяться до частки загального бюджету"
style="margin:0 0 1rem"></div>
</section>
<!-- ================= РЕСУРСНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ================= -->
<section class="container prose reveal" id="s-resource-summary" aria-labelledby="h-resource-summary">
<h2 id="h-resource-summary">Ресурсна інтерпретація</h2>
<p>
За 2015–2026 роки бюджет участі пройшов шлях від двох міст-піонерів до
загальнонаціональної, хоч і нерівномірної, практики великих міст, а після
2022 року — до різкого згортання під тиском війни. Проте поширеність механізму
не тотожна глибині участі. У ресурсному вимірі українські міста розподіляють
напряму близько 0,3 % видатків. Це нижче за вибрані орієнтири 0,5 % і 1 %,
але жоден із них не є обов’язковою нормою для українських міст.
</p>
<p>
Це узгоджується з висновком суспільно-географічного аналізу партисипативних
процесів: якість участі визначається не кількістю каналів чи голосів, а реальною
вагою каналу в розподілі ресурсу і його вбудованістю в міську процедуру. Тому
стратегічний виклик для української практики — не стільки запровадження нових
форматів, скільки поглиблення вже наявного: підвищення частки, стабільність
процедур і публічна відстежуваність виконання. Вона має охоплювати не лише
перелік переможців і планові суми, а й фінальний статус проєкту та, за
можливості, фактичні видатки. Лише за такої умови участь перетворюється із
символічного жесту на керований ресурс міського розвитку.
</p>
</section>
<!-- ================= РЕАЛІЗАЦІЯ ТА ЗВІТНІСТЬ ================= -->
<section class="container prose reveal" id="s-implementation" aria-labelledby="h-implementation">
<h2 id="h-implementation">Реалізація проєктів: що дозволяє встановити звітність</h2>
<p class="lead">
Перемога в голосуванні та виділення коштів не є тотожними фактичному завершенню
проєкту. Тому для оцінки результативності бюджетів участі окремо проаналізовано
доступність звітів про реалізацію проєктів.
</p>
<p>
У вибірці 35 міст офіційний пооб’єктний реєстр або агрегований звіт про
реалізацію знайдено для 22 міст (62,9 %); якщо додати муніципальні портали зі
статусами проєктів — для 27 міст (77,1 %). Водночас повний пооб’єктний
офіційний реєстр наявний лише для 9 міст (25,7 %). Портал статусів є важливим
доказом публічної підзвітності, але сам по собі не підтверджує фактичний платіж.
</p>
<div class="data-table-details implementation-table">
<table>
<caption>Покриття даними про реалізацію проєктів, 2015–2026</caption>
<thead>
<tr>
<th>Рівень доказу</th>
<th>Покриття</th>
<th>Межа інтерпретації</th>
</tr>
</thead>
<tbody>
<tr>
<td>Офіційний реєстр або агрегований звіт</td>
<td>22 із 35 міст<br>(62,9 %)</td>
<td>Підтверджує реалізацію на рівні проєктів або міського підсумку</td>
</tr>
<tr>
<td>Реєстр/агрегат або портал статусів</td>
<td>27 із 35 міст<br>(77,1 %)</td>
<td>Портал не дорівнює бухгалтерському підтвердженню видатків</td>
</tr>
<tr>
<td>Повний офіційний пооб’єктний реєстр</td>
<td>9 із 35 міст<br>(25,7 %)</td>
<td>Потенційно придатний для обчислення частки завершення після звірки переможців</td>
</tr>
</tbody>
</table>
</div>
<p>
Консервативний аудит реалізаційної звітності охоплює 176 міських циклів
2015–2022 років. Зіставлення року циклу з роком, зазначеним у джерелі
реалізації, дає офіційний реєстр або агрегований звіт для 74 циклів
(42,0 %); з урахуванням порталів статусів — для 89 циклів (50,6 %).
Це показник покриття джерелами, а не загальноукраїнська частка завершених
проєктів, оскільки звіт може бути оприлюднений після року конкурсу.
</p>
<p>
У матриці діяльності окремо підтверджено 15 завершених відборів із визначеними
переможцями у 2023–2026 роках. Їх ще не включено до знаменника 176 через лаг
між відбором, реалізацією та публікацією фінального звіту. Найвище покриття
в корпусі аудиту простежується для 2018–2021 років, коли частка циклів зі
сильним офіційним джерелом становила 43,8–50,0 %. Після 2021 року звітність
ускладнюють воєнний стан, зупинення конкурсів і втрата або технічна
недоступність архівів; відсутність звіту не трактується як нульова реалізація.
</p>
<h3>Описові відмінності за розміром і розташуванням міст</h3>
<div class="data-table-details implementation-table">
<table>
<caption>Міста з офіційним реєстром або агрегованим звітом</caption>
<thead>
<tr>
<th>Група</th>
<th>Кількість міст</th>
<th>Покриття</th>
</tr>
</thead>
<tbody>
<tr><td>100–199 тис. осіб</td><td>9</td><td>4 (44,4 %)</td></tr>
<tr><td>200–499 тис. осіб</td><td>19</td><td>13 (68,4 %)</td></tr>
<tr><td>500 тис. осіб і більше</td><td>7</td><td>5 (71,4 %)</td></tr>
<tr><td>Захід*</td><td>8</td><td>4 (50,0 %)</td></tr>
<tr><td>Центр і Північ*</td><td>11</td><td>8 (72,7 %)</td></tr>
<tr><td>Південь і Схід*</td><td>16</td><td>10 (62,5 %)</td></tr>
</tbody>
</table>
</div>
<p class="sub">
* Аналітичне, а не офіційне, макрорегіональне групування. На Заході всі 8 міст
мають принаймні портал статусів, але лише 4 — офіційний реєстр або агрегований
звіт. Виявлені відмінності характеризують доступність і тип документації; вони
не доводять причинного зв’язку між розміром чи розташуванням міста та фактичною
реалізацією проєктів.
</p>
<p>
Тестовий локальний випадок Білої Церкви показує, як має обчислюватися показник
завершення: станом на 29.11.2021 у реєстрі для переможців циклів 2017–2020
зафіксовано 28 реалізованих, 5 нереалізованих і 7 проєктів у процесі реалізації,
тобто 28 із 40 переможців (70,0 %) уже реалізовано. Цей результат не можна
екстраполювати на всю Україну. Для загальнонаціонального показника потрібне
поєднання переліку переможців, фінального статусу кожного проєкту та, бажано,
даних про закупівлі або фактичні платежі.
</p>
</section>
<!-- ================= ФІНАЛЬНІ ВИСНОВКИ ================= -->
<section class="container prose reveal" id="s-conclusion" aria-labelledby="h-conclusion">
<h2 id="h-conclusion">Висновки</h2>
<p>
Бюджет участі у великих містах України пройшов шлях від пілотів 2015 року до
широкої, але неоднаково глибокої інституціоналізації: у 2018 році активні
цикли підтверджено для 32 із 35 міст, а в останній повний довоєнний період
типовий ресурсний рівень становив близько 0,3 % міських видатків. Швидка
дифузія цифрових платформ, отже, не була тотожною ані суттєвому делегуванню
бюджетного ресурсу, ані уніфікованій підзвітності виконання.
</p>
<p>
Розмір міста слабо пов’язаний із ресурсною часткою. Картографічне зіставлення
додатково показує, що рік запуску, фінансова вага та її міжрічна сталість
не збігаються в єдину просторову ієрархію. Після 2022 року механізм не просто згорнувся, а
просторово вибірково реконфігурувався: 12 із 15 документованих завершених
відборів 2023–2026 років припадають на західні міста. Цей результат має
описовий характер і не доводить причинного впливу регіону.
</p>
<p>
Найсуттєвіша межа доказів стосується реалізації. Реєстр або агрегований звіт
знайдено для 22 із 35 міст, але 74/176 і 89/176 характеризують покриття
джерелами корпусу циклів 2015–2022 років, а не частку завершених проєктів.
Для оцінки фактичного виконання потрібно поєднати перелік переможців, фінальний
статус, касові видатки й, за можливості, закупівельне підтвердження. Саме
завершений публічний цикл «подання — відбір — фінансування — виконання —
звітування» перетворює бюджет участі з цифрової процедури на інструмент
міського розвитку.
</p>
</section>
<!-- ================= РОЗДІЛ 6: МЕТОДИКА ================= -->
<section class="container prose reveal" id="s-method" aria-labelledby="h-method">
<h2 id="h-method">Методика та застереження</h2>
<p>
Рамка дослідження — 35 міст: 34 міста з населенням понад 100 тис. осіб на
01.01.2022 (без АР Крим і м. Севастополь) та Сєвєродонецьк як обґрунтований
виняток. Часовий інтервал — 2015–2026 роки; для 2026 року — поточний стан
джерел на 23.07.2026.
</p>
<h3>Повнота зіставних спостережень</h3>
<p>
Зіставним є лише спостереження «місто × рік», у якому одночасно верифіковано
суму бюджету участі з придатною для порівняння основою та затверджені річні
видатки цього самого міста. Порожня клітинка не трактується як нуль і не
включається до розрахунку частки.
</p>
<table>
<caption class="sans" style="text-align:left;color:var(--muted);padding:6px 0">
Повнота даних для розрахунку частки бюджету участі у видатках міста
</caption>
<thead>
<tr>
<th>Період</th>
<th>Можливих спостережень</th>
<th>Верифіковано видатки міст</th>
<th>Зіставних спостережень</th>
<th>Покриття частки</th>
</tr>
</thead>
<tbody>
<tr><td>2015–2017</td><td>105</td><td>0 / 105*</td><td>0 / 105</td><td>0 %</td></tr>
<tr><td>2018–2021</td><td>140</td><td>140 / 140</td><td>111 / 140</td><td>79,3 %</td></tr>
<tr><td>2022–2026</td><td>175</td><td>175 / 175</td><td>20 / 175</td><td>11,4 %</td></tr>
<tr><td><b>2018–2026</b></td><td><b>315</b></td><td><b>315 / 315</b></td><td><b>131 / 315</b></td><td><b>41,6 %</b></td></tr>
</tbody>
</table>
<p class="sub" style="margin-top:8px">
* У використаному запиті Open Budget API немає потрібних для уніфікованого
розрахунку значень за 2015–2017 роки. Це не означає, що міські бюджети не
ухвалювалися або не могли бути оприлюднені в інших документах.
</p>
<p>
До 2018 року в наборі частково наявні самі бюджети участі: один повний запис
за 2015 рік, 15 — за 2016-й і 20 — за 2017-й. Проте без однаково отриманого
знаменника — загальних видатків міста — їх не можна коректно перетворити на
частку. Для такого розрахунку потрібне окреме збирання рішень кожної міської
ради про бюджет за відповідний рік.
</p>
<p>
У 2018–2021 роках повнота становить 79,3 %, тому висновок про рівень близько
0,3 % стосується саме довоєнної практики великих міст і має достатнє покриття.
У 2022–2026 роках видатки міст у Open Budget API наявні для всіх 175
спостережень, але бракує підтверджених завершених циклів бюджетів участі:
програми призупинялися або скасовувалися, частина міст була окупована, а для
частини циклів не оприлюднено повних підсумків. Тому 20 із 175 записів не
дозволяють поширювати результат на всі міста; відсутність даних не означає
нульового фінансування.
</p>
<h3>Картографічне зіставлення</h3>
<p>
Карти побудовано на рівні міських точок; межі областей використано лише як
просторову основу. Рік першого підтвердженого циклу наявний для 35 міст.
Довоєнну ресурсну частку для 34 міст обчислено як 100 × ΣS/ΣB за 2018–2021
роки. Сталість визначено коефіцієнтом варіації лише для 18 міст із щонайменше
трьома річними значеннями та незмінною основою суми; нижчий CV означає меншу
міжрічну мінливість. Відсутні й методологічно незрівнянні значення не
прирівнювалися до нуля.
</p>
<p>
Просторову автокореляцію досліджено експлораторно за глобальним індексом
Морана I на симетризованій і стандартизованій за рядками мережі чотирьох
найближчих міст із 9 999 перестановками; чутливість перевірено для k = 3–6.
Через залежність результату від матриці сусідства ці оцінки не трактуються
як доказ причинного «регіонального ефекту».
</p>
<p>
Чисельник частки — сума бюджету участі — зібрано насамперед з офіційних
матеріалів міських рад і структурованих міських платформ; для пошуку та
перехресної перевірки використано e-DEM, інші платформи громадського бюджету,
BISSoft і матеріали EGAP. Знаменник — сума показника <code>ZAT_AMT</code> за
всіма фондами (<code>FUND_TYP=T</code>; <code>T=total</code>, тобто загальний
і спеціальний фонди разом) у найпізнішому доступному місячному звіті року
з Open Budget API Мінфіну. Це затверджений план, а не касові видатки або
уточнений план. Реєстр містить 470 записів джерел: 315
записів порталу публічних фінансів, 75 офіційних муніципальних або державних
джерел, 26 записів e-DEM, 22 міських платформ, 22 допоміжних джерел, 7
офіційних державних та 3 інституційно-аналітичні джерела.
</p>
<ul class="sans" style="font-size:1rem">
<li><b>Порожня клітинка ≠ нуль.</b> Стани розрізняються явно: «немає підтверджених
даних», «до запуску», «призупинено», «не проводився».</li>
<li><b>Різні основи сум.</b> Річний програмний ліміт, сума бюджетів
проєктів-переможців або фактичні видатки на реалізацію — такі значення
не усереднюються між містами; основа показується в тултипі міста.</li>
<li><b>Після 24.02.2022.</b> Бердянськ, Маріуполь, Мелітополь і Сєвєродонецьк
залишено у вибірці з позначкою ТОТ; показники 2022–2026 років для всієї вибірки —
документований мінімум за підтвердженими циклами.</li>
<li><b>Частка у видатках.</b> Це співвідношення планової або виділеної суми бюджету
участі до затверджених видатків міста, а не доказ фактичного виконання проєктів;
зіставними вважаються лише пари «сума БУ + бюджет міста» одного року.</li>
</ul>
<p>
Джерела показників — офіційні муніципальні та державні матеріали, платформи
e-DEM, pb.org.ua і BISSoft, аналітичні звіти EGAP; знаменники часток — затверджені
річні видатки міст з Open Budget API Мінфіну (реєстр охоплює 470 верифікованих
записів). Дані нормалізовано до формату «місто × рік» із фіксацією повноти,
точності та статусу кожного значення; зіставними для розрахунку частки вважаються
лише пари «сума бюджету участі + видатки міста» одного року. Міжнародні орієнтири
подано за первинними джерелами (UN-Habitat, уряд Шотландії, OECD, Світовий банк,
міськради Барселони, SUTD/The Straits Times).
</p>
</section>
<!-- ================= ДЖЕРЕЛА І ЛІТЕРАТУРА ================= -->
<section class="container prose reveal" id="s-references" aria-labelledby="h-references">
<h2 id="h-references">Основні джерела та література</h2>
<ol class="sans" style="font-size:.96rem">
<li>Santos B. de Sousa. Participatory Budgeting in Porto Alegre: Toward a
Redistributive Democracy. <i>Politics & Society</i>. 1998. Vol. 26(4).
<a href="https://doi.org/10.1177/0032329298026004003">DOI</a>.</li>
<li>Sintomer Y., Herzberg C., Röcke A. Participatory Budgeting in Europe:
Potentials and Challenges. <i>International Journal of Urban and Regional
Research</i>. 2008. Vol. 32(1).
<a href="https://doi.org/10.1111/j.1468-2427.2008.00777.x">DOI</a>.</li>
<li>Khutkyy D., Avramchenko K. <i>Impact Evaluation of Participatory
Budgeting in Ukraine</i>. 2019.
<a href="https://www.oidp.net/docs/repo/doc671.pdf">Повний текст</a>.</li>
<li>Schmäing S. Urban Democracy in Post-Maidan Ukraine: Conflict and
Cooperation Between Citizens and Local Governments in Participatory
Budgeting. <i>European Societies</i>. 2024. Vol. 26(2).
<a href="https://doi.org/10.1080/14616696.2023.2183972">DOI</a>.</li>
<li>Schmäing S. From Reconfiguring the Urban Space to Resisting Russia’s
War: Local Civic Engagement in Ukraine Since 2014.
<i>Post-Soviet Affairs</i>. 2025. Vol. 41(5).
<a href="https://doi.org/10.1080/1060586X.2025.2491969">DOI</a>.</li>
<li>Kuruppu C., Maksymchuk O., Adhikari P. Exploring Elitisation of
Participatory Budgeting in a Post-Soviet Democracy. <i>Journal of Accounting
in Emerging Economies</i>. 2023. Vol. 13(3).
<a href="https://doi.org/10.1108/JAEE-10-2018-0118">DOI</a>.</li>
<li>OECD. <i>Public Governance Review of Ukraine</i>. 2026.
<a href="https://doi.org/10.1787/7810f059-en">DOI</a>.</li>
<li>PAUCI. <i>Annual Report 2016</i>.
<a href="https://pauci.org/upload/files/PAUCI%20Annual%20Report%202016%20English.pdf">PDF</a>.</li>
<li>Swiss-Ukrainian EGAP Program. <i>How Participatory Budgeting Influences
Local Decision-Making in Ukraine</i>.
<a href="https://api.egap.in.ua/storage/uploads/images/publication/how_participatory_budgeting_influences_local_decision_making_in_ukraine/EGAP_onepager_Participatory%20Budget_revII_EN.pdf">PDF</a>.</li>
<li>Закон України від 09.05.2024 № 3703-IX.
<a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3703-IX">Верховна Рада України</a>.</li>
<li>Методичні рекомендації Міністерства фінансів України від 03.03.2020 № 94.
<a href="https://zakon.rada.gov.ua/go/v0094201-20">Верховна Рада України</a>.</li>
<li>Державна служба статистики України. <i>Чисельність наявного населення
України на 1 січня 2022 року</i>.
<a href="https://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2022/zb/05/zb_Nas.pdf">PDF</a>.</li>
<li>Міністерство фінансів України; ДУ «Відкриті публічні фінанси».
<a href="https://openbudget.gov.ua/local-budget">Open Budget: місцеві бюджети</a>.</li>
<li>Програма «Прозорі міста». Голос громади у 2025-му: чи впровадили міста
бюджет участі? 2026.
<a href="https://transparentcities.in.ua/news/holos-hromady-u-2025-mu-chy-vprovadyly-mista-biudzhet-uchasti">Матеріал</a>.</li>
<li>Khodan M., Burtnyak I. Local Budgets in Ukraine During Wartime:
Challenges, Adaptation Strategies, and the Role of Participatory Budgeting.
<i>Public and Municipal Finance</i>. 2025. Vol. 14(4).
<a href="https://doi.org/10.21511/pmf.14(4).2025.06">DOI</a>.</li>
<li>Brovko O., Blanco R. Resilient Democracy in Crisis: Evidence from
Participatory Budgeting During Martial Law in Ukraine.
<i>Revista Brasileira de Políticas Públicas</i>. 2026. Vol. 16(1).
<a href="https://doi.org/10.5102/rbpp.v16i1.10117">DOI</a>.</li>
<li>Moran P. A. P. Notes on Continuous Stochastic Phenomena.
<i>Biometrika</i>. 1950. Vol. 37(1–2). P. 17–23.
<a href="https://doi.org/10.1093/biomet/37.1-2.17">DOI</a>.</li>
<li>Anselin L. Local Indicators of Spatial Association—LISA.
<i>Geographical Analysis</i>. 1995. Vol. 27(2). P. 93–115.
<a href="https://doi.org/10.1111/j.1538-4632.1995.tb00338.x">DOI</a>.</li>
<li>Runfola D., Anderson A., Baier H. et al. geoBoundaries: A Global Database
of Political Administrative Boundaries. <i>PLOS ONE</i>. 2020. Vol. 15(4).
e0231866. <a href="https://doi.org/10.1371/journal.pone.0231866">DOI</a>.</li>
</ol>
</section>
</main>
<!-- ================= ФУТЕР ================= -->
<footer>
<div class="container">
<h2>Про дані</h2>
<p>
Знаменники часток — затверджені видатки міських бюджетів з Open Budget API Мінфіну.
Межі областей — geoBoundaries
(UKR ADM1, спрощена геометрія). Інтерактивні візуалізації побудовано з D3.js v7;
картографічний синтез — з відтворюваного похідного набору показників. Сайт
статичний, без бекенду.
</p>
<ul>
<li>Кількісні показники: заявки, проєкти-переможці, сума бюджету участі (грн),
загальні видатки міста (грн) і частка бюджету участі на кожен рік.</li>
<li>Міжнародні орієнтири: UN-Habitat, уряд Шотландії, OECD (Париж), Світовий банк,
міськради Барселони, SUTD/The Straits Times (Сінгапур).</li>
<li>Останнє оновлення даних: <span id="data-date">—</span>.</li>
</ul>
</div>